Згідно Закону України “Про протимінну діяльність в Україні” постраждалими від вибухонебезпечних предметів особами є окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів.

Стаття 10 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”: 

Допомога постраждалим особам

1. Допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:

1) надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;

2) проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);

3) позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

4) виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".

Стаття 22 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”: Повноваження місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері протимінної діяльності

1. Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування у взаємодії з центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами та національним органом з питань протимінної діяльності у межах своїх повноважень:

1) сприяють проведенню навчання ризикам, що пов’язані з вибухонебезпечними предметами;

2) сприяють наданню медичної допомоги постраждалим особам та здійсненню їх медичної реабілітації;

3) інформують населення про можливі загрози від вибухонебезпечних предметів і заходи, які необхідно вживати для уникнення небезпеки для життя і здоров’я населення;

4) інформують населення щодо встановлених на відповідних територіях систем позначення небезпечних районів та заходів, які необхідно вживати для уникнення небезпеки для життя і здоров’я населення, а також здійснюють моніторинг стану встановлених систем позначення небезпечних районів та їх утримання та інформують центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування про випадки їх пошкодження, знищення, крадіжки чи інші випадки, які унеможливлюють подальше ефективне використання систем позначення небезпечних районів;

{Пункт 4 статті 22 в редакції Закону № 911-IX від 17.09.2020}

{Пункт 5 статті 22 виключено на підставі Закону № 911-IX від 17.09.2020}

6) узгоджують плани проведення операцій з розмінування на відповідній території;

7) сприяють суб’єктам протимінної діяльності у виконанні покладених на них функцій і повноважень у сфері протимінної діяльності.

{Пункт 7 статті 22 в редакції Закону № 911-IX від 17.09.2020}