Направлення на МСЕК проводиться у всіх випадках (при первинному і повторному освідченні) лікувально-профілактичними закладами (ЛПЗ) за місцем проживання хворого або за місцем лікування. Відповідно до п.17 «Положення про медико-соціальну експертизу» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317, « медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних проблем інваліда,визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.»

Важливим обов’язком лікуючого лікаря ЛПЗ є правильне юридично обґрунтоване оформлення медичної документації при скеруванні хворого до МСЕК ( направлення на МСЕК ф.№088/о, виписки з амбулаторної карти- ф.025/о, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого –ф.027/о, результати лабораторних, інструментальних, променевих обстежень і т.п.)

Згідно «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03.2009р.№1317 п.4 «Лікарсько-консультативна комісія лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою затвердженою МОЗ. Комісія приймає документи осіб, що звертаються за встановленням інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності(перебування на листку непрацездатності) не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням протягом п’яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз – протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.» Своєчасність направлення хворого на МСЕК є надзвичайно важливим моментом. Перш ніж направити хворого на МСЕК, лікар повинен використати всі можливості відновного лікування, раціонального працевлаштування хворого, що може допомогти уникнути встановлення інвалідності. Слід пам’ятати, що підставою направлення хворого на МСЕК є виникнення у хворого ознак інвалідності, а не закінчення 4-х місячного терміну лікування з тимчасовою непрацездатністю. Лікар у випадку несприятливого трудового прогнозу повинен приступити до підготовки документів на МСЕК раніше зазначеного строку. Це дозволить скоротити терміни тимчасової непрацездатності і своєчасно приступити до розробки індивідуальної програми реабілітації інваліда.

У направленні на МСЕК детально відображається анамнез захворювання і професійний маршрут за роки до захворювання. Відмічаються дані про працевлаштування або навчання хворого до направлення на МСЕК, дані про перебування на листку непрацездатності . В описанні скарг та об’єктивного статусу необхідно вказати їх позитивну або негативну динаміку протягом всього періоду спостереження в ЛПЗ, детально вказати проведене лікування. Подаються необхідні дані лабораторного обстеження та функціональних методів обстеження в динаміці. Для вирішення питання про працездатність хворого вимагається правильне формулювання клінічного та клініко-експертного діагнозу, які відображають:

— вираженість морфологічних змін;

— характер і важкість порушених функцій;

— етіологію захворювання;

— характер перебігу захворювання

Діагноз при направленні на МСЕК повинен бути комплексним з відображенням всіх його компонентів. На перше місце повинен бути винесений діагноз основного захворювання його нозологічна форма , як етіопатогенетична структура, яка визначає наступні патофункціональні зміни органів і систем організму і особистості в цілому. Вказуються ускладнення захворювання та супутні захворювання які є в організмі, кожне з яких окремо не викликає серйозних функціональних порушень і не являє небезпеки для життя і зниження працездатності, але.поєднуючись між собою викликають тяжкі зміни в організмі. Всі діагнози оформляються з використанням сучасних класифікацій. З обов’язковим відображенням функціональних порушень в органах і системах.

Одночасно з уточненням клінічної характеристики стану хворого, для винесення експертного рішення, не менш важливо оцінити характер праці хворого, умови його роботи по основній спеціальності. В цих випадках треба мати трудову книжку(копію), довідку з роботи про характер і умови праці. При необхідності для уточнення соціального фактора представити акти матеріально-побутових умов і ін.

Для осіб певних категорій необхідно подавати додаткові документи для огляду на МСЕК, зазначені в пп.9-20 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317.

Особливу увагу необхідно звернути особбам, які потерпіли в наслідок війни та отримали тяжкі скалкові поранення, мінновибухоі травми тощо. 

02 грудня 2022 року Кабінетом міністрів України було внесено зміни до  «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» та було додано підпункт 19-5. Який стосується саме такої групи осіб - "Причинний зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, встановлюється на підставі витягу з ЄРДР (ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань).

При відкритті кримінальної справи до цього реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення . 

Отже, у випадку поранення, особі для встановлення МСЕК причинного зв'язку  (інвалідність внаслідок війни) необхідно подати зазначений витяг. 

Згідно до частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. 

Поранені, частіше за все, поступають до лікувальних закладів у край складному або складному стані, а тому причини травми органи Національної поліції  встановлюють, опитуючи, лікаря, осіб, які були під час події поруч, і можуть надати свідчення або родичів потерпілого. 

Отже, особа не знає своїх прав як потерпіла особа, а всупереч закону витяг ніхто їй не надає. 

Для того, щоб отримати витяг з ЄРДР необхідно звернутись до органів прокуратури, а в деяких випадках до служби безпеки України.

Особа, яка знаходиться на лікуванні повинна обсудити з лікуючим лікарем можливість направлення його на медико-соціальну експертну комісію. До поки особа знаходиться у медичному лікувальному закладі лікарю простіше підготовити документи для проходження потерпілим експертизи.

У випадку коли особа вже була виписана з медичного лікувального закладу - їй необхідно: 

1. звернутись до органів прокуратури або служби безпеки України з заявою про надання витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (це стосується і осіб, які знаходяться на лікуванні).

2. отримавши витяг, звернутись до лікарської консультаційної комісії, яка знаходиться в лікувально-профілактичному закладі за місцем реєстрації або тимчасового переселення особи з вимогою направити Вас на проходження медико-соціальної експертної комісії по встановленню інвалідності та втрати працездатності. 

3. надати всі необхідні документи.